Частинки мікропластику можна знайти в найвіддаленіших регіонах океану на землі. В Антарктиді рівень забруднення навіть вищий, ніж передбачалося раніше. Це один з висновків недавнього дослідження за участю дослідників з Базельського університету.
Це не перше дослідження мікропластику в Антарктиді, яке провели дослідники з Базельського університету та Інституту Альфреда-Вегенера (AWI). Але аналіз даних експедиції навесні показує, що забруднення навколишнього середовища цими крихітними частинками пластику є більшою проблемою у віддаленому морі Ведделла, ніж було відомо раніше.
Усі 17 зразків морської води показали вищу концентрацію мікропластику, ніж у попередніх дослідженнях. «Причиною цього є тип відбору проб, який ми проводили», — каже Клара Лейстеншнайдер, докторант кафедри наук про навколишнє середовище Базельського університету та провідний автор дослідження.
Поточне дослідження було зосереджено на частинках розміром від 11 до 500 мікрометрів. Дослідники збирали їх, закачуючи воду в резервуари, фільтруючи її, а потім аналізуючи за допомогою інфрачервоної спектроскопії. Попередні дослідження в цьому регіоні здебільшого збирали мікрочастинки пластику з океану за допомогою тонких сіток із розміром вічка близько 300 мікрометрів. Більш дрібні частинки просто проходитимуть крізь ці планктонні мережі.